<?xml version="1.0" encoding="utf-8"?>
<!-- If you are running a bot please visit this policy page outlining rules you must respect. http://www.livejournal.com/bots/ -->
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:lj="http://www.livejournal.com">
  <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:han_naher_man</id>
  <title>han_naher_man</title>
  <subtitle>han_naher_man</subtitle>
  <author>
    <name>han_naher_man</name>
  </author>
  <link rel="alternate" type="text/html" href="http://han-naher-man.livejournal.com/"/>
  <link rel="self" type="text/xml" href="http://han-naher-man.livejournal.com/data/atom"/>
  <updated>2007-04-13T14:34:42Z</updated>
  <lj:journal userid="12284317" username="han_naher_man" type="personal"/>
  <link rel="service.feed" type="application/x.atom+xml" href="http://han-naher-man.livejournal.com/data/atom" title="han_naher_man"/>
  <link rel="hub" href="http://pubsubhubbub.appspot.com/"/>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:han_naher_man:3222</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://han-naher-man.livejournal.com/3222.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://han-naher-man.livejournal.com/data/atom/?itemid=3222"/>
    <title>Агов, люди! Була на майдані!</title>
    <published>2007-04-13T14:34:42Z</published>
    <updated>2007-04-13T14:34:42Z</updated>
    <content type="html">Це - я і мій пупчик:&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://tabloid.com.ua/files/7/_Picture_file_path_7954.jpg"&gt;&lt;br /&gt;(фото Анни Андрієвської)&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;А це - не я:&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://keep4u.ru/imgs/b/070413/dcef7681fccb80e7b5.jpg"&gt;&lt;br /&gt;(іото невідомого).</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:han_naher_man:3010</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://han-naher-man.livejournal.com/3010.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://han-naher-man.livejournal.com/data/atom/?itemid=3010"/>
    <title>В Кабінеті Міністрів</title>
    <published>2007-03-22T12:44:06Z</published>
    <updated>2007-03-22T12:44:06Z</updated>
    <content type="html">Ходила вчора на розширене засідання Кабміну. Загалом цікава тусівка і досить перспективна. Бачила кілька своїх фото звідти, зробила ось нову аватарку. Неприємно вразили кілька речей. Наприклад, коли заснув Міністр Цушко, жирна соціалістична морда. Але Бог з ним, то виховання і загальний культурний розвиток, тут вже нічого не попишеш. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Ну і пісня наша, Раїнька. Ви тільки вслухайтесь: &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;"Нам було неймовірно важко зламати хребет повзучій кризі в умовах масової корупції, галопуючої інфляції та ідеології феодалізму! А обсяги споживання "любих друзів" сягнуло таким рівнів, що не витримала б і Римська імперія!"&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Які слова, правда? Хоч на мавзолей пиши замість буденного &lt;s&gt;ХУЙ&lt;/s&gt; ЛЕНИН. І підпис зназу, з відступом – РАЇСА БАГАТИРОВА. Ну шо ти ламала, Рая? І скільки ти там тих &lt;i&gt;"любих друзів"&lt;/i&gt; спожила, га? &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;- Раїсо, який у вас особисто рівень споживання "любих друзів"? &lt;br /&gt;- У МЕНЕ ВІН БАЛЬШОЙ НІЇБАЦЦА, ВІН ВИРІС ТАК, ШО І РИМСЬКІЙ ІМПЕРІЇ НЄХУЙ ДЄЛАТЬ!&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Сміх і гріх. Сиділа би ото та в пиздах колупалася. Гінєкологша хуєва, а все туди ж.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Ну й ще мені не сподобалося, як Віктор Федорович з Яценюком цілувався.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:han_naher_man:2715</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://han-naher-man.livejournal.com/2715.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://han-naher-man.livejournal.com/data/atom/?itemid=2715"/>
    <title>Весна!</title>
    <published>2007-03-15T14:57:50Z</published>
    <updated>2007-03-15T14:57:50Z</updated>
    <content type="html">&lt;div&gt;Прийшла весна, засвітило сонце і скресла крига. Я вже не дочекаюся, коли буде досить тепло, щоб ходити лапати рибу. А там ще щука піде на нерест, форель… Я не поважаю браконьєрства, я люблю вудкою лапати чи спінінгом. Закинеш собі, і граєшся блесною. Потім – рррраз! Клює! І тут вже сила в поєднанні з інтелектом (дай Бог, щоб не зрадили) – і здобич ваша! Обожнюю такі моменти. Найбільшу я спіймала була трикілограмову щуку.&lt;/div&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;div&gt;Просто не можу дочекатися. Хробаків на гноярці нариєш, все з вечора приготуєш…&amp;nbsp;Колись ріка глибока була, а зараз якась херня з шлюзами, то річка зміліла. Треба тепер раніше приходити, щоб місце зайняти. А щоб прокинутися – я ставлю два будильники в різних кінцях кімнати з інтервалом в п'ять хвилин і накриваю каструлями. Тоді вже точно не проспиш!&lt;/div&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:han_naher_man:2451</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://han-naher-man.livejournal.com/2451.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://han-naher-man.livejournal.com/data/atom/?itemid=2451"/>
    <title>CRY, МІЙ РІДНИЙ КРАЙ.</title>
    <published>2007-03-11T12:00:38Z</published>
    <updated>2007-03-11T12:05:03Z</updated>
    <content type="html">Я довго мовчала, але далі мовчати просто несила. Коли Україну на пан-європейському пісенному форумі презентує безголосе педерестичне полтавське чмо - то вже відверте знущання над людськими почуттями і естетичний нігілізм. Якого, власне, хуя, блядь? Чим можна думати, відправляючи в Європу це уйобище з кривими ногами і надувними цицьками з гандонів? Я нічого не маю проти педерастів як таких - нехай собі працюють і змінюють життя на краще. Не розмножуються - і добре. Але чому б не відправити на конкурс дійсно молоду перспективну співачку скажімо, з Донецька? З простої сім'ї, не зіпсовану в нетрях продажно-повійного шоу-бізнесу? А ми маємо і гендерну, і географічну дискримінацію. Ну, як завжди.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Ваша Ганна.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;П.С. А я в юності, між іншим, дуже і дуже непогано співала. Навіть в ресторанах пропонували.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:han_naher_man:2056</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://han-naher-man.livejournal.com/2056.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://han-naher-man.livejournal.com/data/atom/?itemid=2056"/>
    <title>Анютіни Глазкі</title>
    <published>2007-03-07T12:30:17Z</published>
    <updated>2007-03-07T12:30:17Z</updated>
    <content type="html">&lt;div&gt;Вітаю всіх жжінок і причетних з святом міжнародного сьомого березня!&lt;/div&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;div&gt;І знаєте, що я скажу – це день, коли жінка-політик може тішитися не тільки з того, що вона політик, а й з того, що вона – жінка. Коли жінка бачить в однопартійцях не просто рагулів з передмістя у піджаках з застібнутим нижнім ґудзиком, а джентльменів і денді. І нехай вітання не так часто, як хотілося б, йдуть пліч-о-пліч з безналогом, а висловлюються переважно написаними на папірці і потім завченими текстами з інтернету (чи написані спічрайтером і не вивчені, а просто прочитані безпосередньо з того папірчика – то залежить від статусу вітальника) і віниками квітів настурції і орхідеї з тюльпанами і трояндами, але головне – то увага. В такі дні відчуваєш себе королевою, забуваєш всі образи, коли тебе не беруть з собою на полювання, навіть до лазні не кличуть через фейс-контроль. &lt;/div&gt;&lt;div&gt;&amp;nbsp;&lt;/div&gt;&lt;div&gt;Будьмо, дівчата! Бажаю вам квітнути всі свята і не пахнути, як вони закінчаться!&lt;/div&gt;&lt;div&gt;За К.Ц. і Р.Л.!!!&lt;/div&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:han_naher_man:1937</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://han-naher-man.livejournal.com/1937.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://han-naher-man.livejournal.com/data/atom/?itemid=1937"/>
    <title>Сімейні цінності і наслідки.</title>
    <published>2007-03-05T12:59:31Z</published>
    <updated>2007-03-05T12:59:31Z</updated>
    <content type="html">&lt;div&gt;Вчора їздила до батьків. Посиділи трохи, трохи випили. Покалякали з мамою на жіночі теми. Так мама потім кинулася в плач, розповідаючи мені, як я неправильно живу. Заспокоїла її як змогла, а під вечір сіла в літака і поїхала додому. Якийсь неприємний осад на душі таки залишився. Додому не хотілося, то я зателефонувала Райці. Але вона з своїми дієтами нескінченними хіба може виділити хвилинку-другу для партійного товариша, та, чого вже там гріхи таїти – просто для жінки, хорошої подруги? Ні. Як виявилося, не може. Тоді я набралася духу і набрала номер Віктора Федоровича. Він був з друзями на &lt;strike&gt;полюванні &lt;/strike&gt;природі, тому я досить стисло розповіла про стан справ у регіоні і натисла відбій. На душі наче полегшало, але все одно хотілося випити. Тому я пішла до супермаркету і вибрала пару пляшок амброзії. А як розраховувалася на касі – побачила, що на новій стогривневій купюрі – обличчя молодого Ющенка. Настрій знову впав, і я банально напилася. А я жінка слабка, і мені сьогодні дуже зле. Манала я тих батьків з їхніми варениками. Наступного разу ліпше на шашлики з &lt;strike&gt;мужиками&lt;/strike&gt; партійцями&amp;nbsp;поїду до лісу.&lt;/div&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:han_naher_man:1708</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://han-naher-man.livejournal.com/1708.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://han-naher-man.livejournal.com/data/atom/?itemid=1708"/>
    <title>Давно не писала в своєму затишному щоденничку...</title>
    <published>2007-02-27T21:44:49Z</published>
    <updated>2007-02-27T21:44:49Z</updated>
    <content type="html">...за що й хочу вибачитись перед вами, мої шановні виборці, прихильники і просто чесні громадяни нашої України. Мала неабияку купу справ. Адже передусім я (і як людина, і як жінка) є партійною. В особистому житті нічого особливого не трапилось, а в суспільно-політичному мене просто вивів з стану внутрішньої і зовнішньої рівноваги декого Левченка. Ця людина (як то кажуть, регіональна еліта - ліва, судячи з усього в наших лавах) дозволила собі говорити про мови. Краще б мовчала і не ганьбила світлої пам'яти Донецького Краю, який дав нам немало. Наприклад, нашого тому що лідера В.Ф. (пробачте мені цю фамільярність, але я не можу стриматись, коли мова заходить про цю Людину і моє серце наповнюється повагою і щирим трепетом)</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:han_naher_man:1282</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://han-naher-man.livejournal.com/1282.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://han-naher-man.livejournal.com/data/atom/?itemid=1282"/>
    <title>Гендерське</title>
    <published>2007-02-17T00:32:40Z</published>
    <updated>2007-02-17T00:32:40Z</updated>
    <content type="html">От є немало женщин, які присвячують ніч і вихідні жіночому або сімейному, нехтуючи державно-політичним.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Я не з таких.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:han_naher_man:1135</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://han-naher-man.livejournal.com/1135.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://han-naher-man.livejournal.com/data/atom/?itemid=1135"/>
    <title>О своем.</title>
    <published>2007-02-15T19:10:50Z</published>
    <updated>2007-02-15T19:10:50Z</updated>
    <content type="html">Говорю ей:&lt;br /&gt;-Рая, ну скажи, как ты смогла так похудать, подтянуться, да в конце концов, просто помолодеть?&lt;br /&gt;А она так вздернула бровь, высокомерно на меня посмотрела, и говорит:&lt;br /&gt;-Во-первых, я бросила курить. Во-вторых - пить. А в третьих, милая (и тут еще губки так поджала жеманно) Анетт, намекать женщине о ее возрасте - по меньшей мере, бестактно. &lt;br /&gt;Развернулась на своих каблучках и ушагала прочь. Сука. Можно подумать, я с ней кокетничала. Вроде и человек смышленный, а вот не хочет понять, что мы преследуем одни цели, стремимся к одной мишени, тянем одну упряжку - как лошали! А она - "намекать женщине о ее возрасте".&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Просто гадко.&lt;br /&gt;Дура.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:han_naher_man:877</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://han-naher-man.livejournal.com/877.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://han-naher-man.livejournal.com/data/atom/?itemid=877"/>
    <title>Дневник</title>
    <published>2007-02-15T06:18:36Z</published>
    <updated>2007-02-15T06:18:36Z</updated>
    <content type="html">Спалось сегодня паршиво. Ворочалась всю ночь, долго уснуть не могла. Когда все-таки удалось задремать - снились какие-то люди странные, бабки с золотыми зубами. Хороводы какие-то, вертепы. А под утро, когда за окном забрезжил рассвет, позвонил Тарасик и взахлеб что-то усиленно бредил.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Ненавижу все эти ваши Хеллоуины.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:han_naher_man:710</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://han-naher-man.livejournal.com/710.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://han-naher-man.livejournal.com/data/atom/?itemid=710"/>
    <title>Золото</title>
    <published>2007-02-14T15:55:18Z</published>
    <updated>2007-02-14T15:55:18Z</updated>
    <content type="html">Золото - це не тільки мовчання. За добре підвішений язик теж іноді зовсім непогано платять.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Золото - це не тільки жовтий метал. Золото - це ще й чорний камінь. Це щирі і професійні люди. Це відверті і прекрасні душі.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Доброго вечора. В ефірі Ганна Герман.</content>
  </entry>
</feed>
